КЕТАМІНОВА СЕСІЯ ЯК «ДЕМО-ВЕРСІЯ ЖИТТЯ»: ІНТЕРВʼЮ З ТЕРАПЕВТОМ КАТ

Кетамін асистована терапія – це досить інноваційний метод для нашого простору, який, на жаль, ми поки що можемо використовувати за постановою тільки одного діагнозу “Фармако-резистентної депресії”. У цьому сенсі ми залишаємось позаду інших шести країн, які застосовують кетамін. Це створює багато перепон у застосуванні такої терапії до інших актуальних для нас диагнозів: ПТСР, комплексного ПТСР, коморбідних розладів. На даний момент ми вже бачимо, що речовина допомагає за дуже короткий термін (одну сесію) здобути антидепресивний ефект, і не потрібні роки терапії для досягнення результату. А отже можна зберегти фінансові ресурси та швидко вийти на якісно новий рівень життя.

На одній із терапевтичних зустрічей ми отримали інсайт, що для проходження психотерапії треба мати певний ресурс, але пацієнт і йде в психотерапію за ресурсом. І виходить, що потрібен чарівник, який зможе це коло розімкнути. Ми вважаємо, що кетамін – це не чарівне зілля, як таке. КАТ просто дає цей ресурс і сприяє відновленню.

Як правило, при більш детальному дослідженні пацієнта: психіатричному скринінгу, первинному інтервʼю з психотерапевтом, ми бачимо, що ПТСР супроводжує депресія. Огляд попереднього лікування, препаратів, дає нам можливість побачити, які засоби та підходи вже були спрямовані на лікування компоненту депресії, і при необхідності цьому пацієнту ми призначаємо КАТ.

Ми завжди спочатку проводимо пацієнтів через психіатричний скринінг. Особливо коли звертається людина з історією залежностей, наприклад, від опіатів. Якщо ми маємо сумніви стосовно доцільності кетамінової терапії, то даємо можливість пацієнтові самому відмовитися, або задаємо більше запитань, які спонукають до відмови.

При цьому в нас були пацієнти з історією залежностей, до яких прийшов певний інсайт, що дійсно можна дуже продуктивно терапевтично працювати з цією проблемою за допомогою КАТ. Умовно те, від чого можна було потенційно піймати кайф, зіштовхує тебе зі складним досвідом, і ти починаєш розмежовувати, що таке рекреація, а що терапія, починаєш відслідковувати реакції, мету, наміри. В класичній психотерапії людина від адикції, скажімо так, з меншою вірогідністю може позбутися.

Стосовно психіатричних діагнозів, то, наприклад, при психотичному стані кетамін асистована терапія протипоказана. Так само як і при гіпоманіях, при певних фазах біполярного розладу. Тому це питання для дослідження психіатром. В нас є головне правило: якщо більше ризику, ніж потенційної вигоди, то ми не робимо. Кожний випадок дуже індивідуальний. Ми в процесі лікування також дивимось динаміку, чи настає полегшення чи, наприклад, є необхідність додаткового обстеження.

Ми завжди використовуємо індивідуальний підхід. Наприклад, прийом антидепресантів може обмежуватись, щоб відновити чутливість рецепторів. Зазвичай психіатр зменшує дози певних нейролептиків, які можуть послабити дисоціативний ефект від кетаміну, який є терапевтично важливим. Не треба відкидати і той момент, що для пацієнта, який звик приймати ліки, різка відмова може бути психологічно травмуючою. Але важливий момент полягає в тому, що кетамін діє на глутаматну систему організму, в той час як антидепресанти впливають на серотонінові шляхи в мозку. Ця взаємодія є абсолютно безпечною.

На жаль, ми обмежені в часі підготовчого процесу. В нас, звичайно, відбувається психіатричний скринінг, ми попереджаємо про необхідність відмовитись від алкоголю хоча б на 3 дні, краще на тиждень, в ідеалі – 2 тижні. Просимо не їсти важку їжу напередодні самої сесії. На додачу в нас є клінічний мануал, який ми надаємо пацієнтам. Ми знаємо, що психіка – дуже ригідна структура, їй треба більше часу для обробки змін. І чим більше часу психіка буде мати, тим більш значущими та усвідомленими ці зміни можуть стати. Тому що ми розуміємо, що сам досвід – це намір. Відчуття готовності, відчуття довіри, безпеки, також може не вибудовуватися після однієї психотерапії, яку ми проводимо перед кетаміновою інфузією, але ми намагаємося екологічно вижимати з цього обмеженого часу максимальну ефективність.

Одразу захотілося сказати таку парадоксальну річ: якраз там, де мають бути правила, бо це новий досвід, – правил немає. Зазвичай ті пацієнти, з якими ми маємо справу, – це люди, які звикли до певних обмежень, правил, контролю. Вони хочуть, щоб цю опцію в них вимкнули. Вимкнули, не вимикаючи. Бо налаштувати себе на те, що ти відпускаєш контроль, теоретично можна, але це звучить дуже провокативно для внутрішнього контролера. Тому перед першою сесією ми налаштовуємо пацієнта на те, що така терапія – це максимальний контакт, який розпочинається з найменшої терапевтичної дози.

Ми даємо налаштування відкритості до цікавості. Адже депресія якраз характеризується тим, що ми втрачаємо доступ до внутрішньої дитини, мрій вже немає, все відомо, нащо проживати ще раз те, що вже відомо. Депресія – це не про «я не хочу, щоб було складно». Депресія про те, що мені стає нецікаво. З цим і працює кетамінова терапія.

У клінічній практиці кетамін-асистованої терапії ми надаємо перевагу терміну «складний психоемоційний досвід» замість стигматизувального та клінічно неточного поняття "bad trip". Інтенсивні емоційні реакції, тривога, дисфорія чи інші суб’єктивно складні переживання не обов’язково свідчать про негативний терапевтичний результат. Водночас такі стани потребують належної клінічної оцінки, професійного супроводу та диференціації від небажаних реакцій на препарат. Безпечне, контрольоване терапевтичне середовище створює умови для опрацювання та подальшої психологічної інтеграції цього досвіду.

Враховуючи наш протокол, ми дуже чутливі до доз, які пропонуємо, і можемо відхилятись від протоколу тільки за певних обставин: людина довгий час приймала антидепресант, нейролептик або має тривалий досвід рекреаційного вживання наркотичних речовин. Тоді ми можемо підвищити дозу, але в цілому ми починаємо з терапевтичної дози і дивимось на реакцію людини, як вона переживає цей стан, адже навіть мінімальна доза може бути дуже яскравим досвідом і привести нас в той терапевтичний пункт призначення, до якого ми прагнемо.

Коли це вже не перша сесія, ми обговорюємо з пацієнтом те, наскільки щось з пережитого під час сесії могло стосуватися категорії тіні (в підсвідомості), і в цілому, що людина про це думає, що це для неї означає і чи відчуває вона сенс поглибитись в цю тему. Якщо ти обираєш менше страждати – тобі треба прийняти цю дуальність (примітка: тіньової і проявленої сторін). Кетамінова терапія – це саме про підсвідомі процеси, які ведуть до глибинного переосмислення себе і світу.

Дійсно таке питання часто задають, але, напевно, для людей, які працюють з кетаміном, воно втрачає сенс. В мене починає трошки виникати відчуття безглуздості.

До слова, випити алко за здоров'я) - оце реально токсично для всіх систем людини, в тому числі і мозку.

Отже, я дам суто раціональну відповідь. Якщо ми говоримо про рацемат – це 2 ізомери в кетаміні, то його треба вживати кожен день впродовж місяця, а може і довше, для виникнення звикання і залежності. Але треба брати до уваги індивідуальну ситуацію. Коли людина почала прийом кетаміну? Скажімо, коли у неї вже була залежність від, наприклад, марихуани, чи, припустимо, від опіатів або алкоголю. Тому якщо пацієнт таке питання вже задає, ми можемо спитати, чому воно виникає: чи він просто десь щось почув, або ж він знає, що здатен підсісти на якусь речовину. Отже, ми не можемо заперечувати, що є люди з певним анамнезом, у яких є схильність до виникнення залежностей.

Хочу зазначити, що огляд фахових статей 2025 року, що охопив 16 досліджень і більше 2000 пацієнтів із депресією, зауважує лише у чотирьох осіб ознаки толерантності до антидепресивного ефекту або залежності. Це підтверджує низький ризик зловживання кетаміном за умов належного клінічного контролю (Наукове підґрунтя: Ingrosso et al., Journal of Psychopharmacology, 2025; Vasudeva et al., Journal of Psychopharmacology, 2026).

Я часто чую від пацієнтів, котрі вже на екваторі терапії, і які проходять інтеграційні сесії, слова: “Ви знаєте, до мене тільки зараз повноцінно починає доходити інформація про те, як правильно повертатися до образів, які я бачив, які відчував в процесі кетамін-асистованої терапії, розуміння, що над ними можна довше думати, що їх можна більше переусвідомлювати”. Крапля здорової провокації від терапевта не завадить, щоб трошки швидше допомагати пацієнтові усвідомити, що те, що відбувається в кабінеті – це не втеча від реального життя, а навпаки, його уможливлення. Просто ми використовуємо деякі прийоми, які дають змогу більше розслабитися, більше відчути, що ти не помреш, тебе публічно не принизять і так далі, залежно від страхів, які в людини є. І тому дуже часто коли пацієнт каже, що начебто не хочеться в цей складний світ повертатися, ми особливо зауважуємо на тому, що треба усвідомлювати від чого він тікає. Також, наприклад, коли людина стикається зі складною ситуацією в процесі терапії, ми через цю ситуацію контактуємо з нервовою системою та по суті перезаписуємо пам'ять самого спогаду. Відбувається рескрипція досвіду. Цього дуже складно досягнути без терапевта.

По-перше, хочу сказати, що все одно дуже часто буває так, що ти дивуєшся як терапевт. У тій чи іншій мірі з досвідом приходить деяка надивленість і трапляється, що після першого спілкування ти можеш передбачати який результат буде і наскільки швидко. Але важливо залишатись відкритим, бо в психіці кожної людини заховані можливості квантових стрибків до найкращих результатів.

Також хочу зазначити, що депресія само по собі сприяє пониженню креативності, доступу до уяви. Айнштайн казав, що наш ресурс в уявному просторі. По суті, це те поле, в якому ми відновлюємось. Але ми цим дуже часто можемо не користуватися знову ж таки через раціоналізацію і контроль, під які ми себе заточуємо з дитинства. Ті люди, які мають живу уяву, можуть досягти швидшого результату. Або коли людина може швидше сконтактуватись зі своєю внутрішньою дитиною – це теж пришвидшує процес. Уява – це якраз про твій потенціал. Тому що всі ті проекти, які ти хочеш реалізувати, – це спочатку внутрішні процеси.

Я думаю, що це час. Пацієнт швидше розуміє потенціал, динаміку. Людина вже в принципі сама себе починає нанизувати як намистинки на браслет: зʼявляється ресурс, надія – від слова “дія”, розуміння, що не все ще втрачено.

Також ми маємо швидший доступ до опрацювання локальної проблеми. Якщо ми заходимо через емоцію, ми не конкретно працюємо з образом тата чи мами. Ми проникаємо в досвід через емоцію, яка і веде до ланцюжка подій. Наприклад, може бути ключова подія, яка має величезний вплив на життя, але про яку ти не згадуєш. КАТ дозволяє це побачити і розрішити.

Якщо говорити про ветеранів, то потенціал терапії полягає в тому, що в нас є можливість мʼяко домовлятись з усіма внутрішніми заборонами, травмами, які існують в психіці, розплутувати проблеми.

Людина, яка роздумує над кетаміновою терапією, скоріше за все вже має якийсь діагноз. Тоді в мене просто буде питання про те, скільки ще часу треба людині страждати, щоб наважитися обрати інший шлях. Депресія взагалі нам нагадує екзистенційні теми: життя, смерть. Адже депресія якоюсь мірою і є символічною смертю. Коли ти максимально відхилився від чогось в собі, від свого шляху. Тому, напевно, тут просто питання вибору: дати собі шанс на інше життя, чи прийняти те, що ти обираєш страждання. Важлива чесність із собою.

Стосовно людей, які зараз працюють в надзвичайно стресових умовах воєнного часу, і не перебувають у важкій депресії, ми піднімаємо питання доступу до профілактики, перезавантаження.

Для комбатантів, діючих військовослужбовців після бойового досвіду, – можливої декомпресії, але це дуже індивідуальна історія.

Згадався такий коментар (метафора, бо саме через це ми працюємо зі складним досвідом) бійця в інтеграційній психотерапії з бійцем: “Я був вовком, який тепер навчився спати, я це не просто знаю, я це відчув”.

Наостанок хочу сказати, що часто ми задаємось питанням, чому я страждаю, хоча я хороша людина, чи принаймні завжди намагаюсь такою людиною бути. Насправді все якраз для того, щоб ти далі йшов своїм шляхом. І це не питання, що таке хороша людина, а питання власного шляху, його здобуття. Часто кажуть, що після депресії ти стаєш як птах-фенікс: оновлений, не такий як раніше, сильний. І я маю щире бажання допомагати людям на шляху їхнього відновлення, відродження з власного попелу.