Завершився міжнародний круглий стіл «Регуляторні виклики та шляхи впровадження психоделічно асистованої терапії в Україні»

10 лютого 2026 року відбувся круглий стіл «Регуляторні виклики та шляхи впровадження психоделічно асистованої терапії в Україні», який об’єднав представників українських державних органів, міжнародних експертів, науковців та фахівців у сфері психічного здоров’я. У центрі обговорення були питання регуляторної політики, міжнародного досвіду та перспектив застосування психоделічно асистованої терапії для лікування посттравматичного стресового розладу (ПТСР), резистентної депресії та інших тяжких психічних станів, що особливо загострилися в умовах повномасштабної війни.

Подія стала важливим майданчиком для міжвідомчого діалогу про те, як поєднати потребу у доступі до інноваційних методів лікування з необхідністю державного контролю та безпеки. Особливу увагу учасники приділили українському контексту — масштабам психологічної травми війни, викликам для системи охорони психічного здоров’я та пошуку ефективних інструментів допомоги ветеранам, військовослужбовцям і цивільному населенню.

На відкритті заходу директорка програми «Громадянська стійкість» Міжнародного фонду «Відродження» Ксенія Шаповал наголосила, що питання відновлення психічного здоров’я в Україні потребує стратегічного бачення та міжсекторальної співпраці. Доповідачка зазначила, що Міжнародний фонд «Відродження» розглядає розвиток психоделічно асистованої терапії як один із стратегічних напрямів підтримки відновлення психічного здоров’я в Україні за умови дотримання законодавства, формування чітких регуляторних механізмів, затвердження клінічних підходів та належної підготовки медичного персоналу.

Міжнародні учасники представили практичний досвід Чехії та Нідерландів у сфері впровадження психоделічно асистованої терапії. Національний координатор з питань наркополітики Чеської Республіки, психіатр Павел Бем акцентував на базових критеріях впровадження психоделічно асистованої терапії: доведена ефективність, відповідність міжнародним конвенціям, безпека застосування та визначення відповідальних суб’єктів надання такої терапії. Доповідач висловив готовність чеської сторони надавати експертну підтримку Україні з урахуванням її національних потреб і пріоритетів.

Професор Лейденського університету Ерік Верметтен, психіатр, який має досвід роботи з ветеранами та іншими представниками силових структур як стратегічний радник (полковник) з досліджень у Службі військового психічного здоров’я Міністерства оборони Нідерландів та в Національному центрі психотравми ARQ, повідомив про рекомендації нідерландського національного комітету щодо створення контрольованих умов для застосування МДМА при ПТСР, наукових досліджень та запобігання неконтрольованому використанню речовини поза медичним середовищем, а також про підтримку психоделічно асистованої терапії з боку Європейської агенції з лікарських засобів (EMA).

Експерт з питань міжнародного контролю над наркотиками, колишній член Міжнародного комітету з контролю над наркотиками (INCB) Павел Пахта зазначив, що використання речовин, включених до Списку (Таблиці) I Конвенції ООН 1971 року про психотропні речовини можливе для обмежених медичних та наукових цілей за умови дотримання вимог Статті 7 Конвенції. Таке використання не є порушенням міжнародного права, якщо держава імплементує відповідні положення Статті 7 у національні нормативно-правові акти.

Радник Національного координатора з питань наркополітики Чеської Республіки Їндржіх Воборжил у виступі підкреслив високий рівень контролю над обігом психоактивних речовин у клінічних умовах, що мінімізує їх несанкціоноване застосування та виток у нелегальний обіг, окремо наголосивши на економічній доцільності психоделічно асистованої терапії як клінічного підходу у порівнянні з тривалим медикаментозним лікуванням депресії.

Представник організації Psychedelics Europe (м. Брюссель) Віктор Хватал висловив готовність до подальшої співпраці та залучення українських партнерів до європейських ініціатив, запросив присутніх взяти участь в конференції Psychedelics Europe у жовтні 2026 року.

Українська сторона акцентувала насамперед на масштабах викликів у сфері психічного здоров’я. Заступник міністра охорони здоров’я Ігор Кузін повідомив, що МОЗ уже працює над проєктом постанови, яка має врегулювати можливість проведення наукових досліджень і впровадження психоделічно асистованої терапії в межах чинного законодавства. Доповідач наголосив, що на початковому етапі йдеться саме про клінічні дослідження та контрольоване медичне застосування.

Народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, Дмитро Гурін навів статистичні дані щодо зростання споживання антидепресантів (збільшення на 72% у 2023–2025 роках), а також орієнтовної кількості осіб із ПТСР (від 1,25 до 1,5 млн осіб), серед яких близько 300 тис. військовослужбовців і порушив питання щодо терміновості ухвалення рішення з огляду на масштаби проблеми психічного здоров’я в Україні та наголосив на необхідності визначення чіткої позиції та подальших кроків з боку МВС і Національної поліції України. Доповідач додав, що значна частина пацієнтів має супутні залежності, а психоделічно асистована терапія досліджується саме щодо трьох основних нозологій: депресії, залежностей та ПТСР.

Анна Шелестюк, головний спеціаліст Департаменту взаємодії з Національною поліцією України МВС України, представила позицію Міністерства внутрішніх справ України щодо проєкту постанови Кабінету Міністрів України. У виступі доповідачка зазначила, що МВС України в цілому підтримує ініціативу щодо впровадження психоделічно асистованої терапії як лікувального методу, однак вважає, що такі зміни мають здійснюватися поетапно, з урахуванням ризиків для суспільної безпеки та необхідності мінімізації можливого витоку речовин у нелегальний обіг.

Представник Міністерства у справах ветеранів України, Олександр Фармагей, поінформував, що за оцінками Міністерства у справах ветеранів від 3 до 4,5 мільйонів осіб в Україні вже потребують психологічної допомоги, і ця кількість зростатиме після повернення військовослужбовців із зони бойових дій. Закономірно очікується збільшення випадків посттравматичного стресового розладу та пов’язаних із ним коморбідних станів, зокрема депресії, залежностей і суїцидальної поведінки.

Рекомендації за підсумками роботи круглого столу полягають у продовженні міжвідомчих консультацій між МОЗ, МВС та іншими державними органами, розробленні вимог до підготовки фахівців і врахуванні міжнародного досвіду Чехії та Нідерландів при створенні української моделі регулювання.