Міжнародна практика свідчить, що кетамінова терапія – доволі прогресивний напрям у лікуванні розладів психіки, поведінки та больових синдромів. Ще в 70-х роках минулого століття в науковій літературі вперше з’явилися повідомлення про кетамін як про лікарський засіб, що має терапевтичний вплив при депресіях та може стати дієвою альтернативою традиційним антидепресантам, які поступово вичерпували свій потенціал.
В Україні кетамін зареєстрований та застосовується як анестезувальний засіб (монотерапія) при проведенні короткочасних діагностичних процедур і хірургічних втручань у дітей та в деяких спеціальних випадках у дорослих: введення в наркоз та підтримання наркозу. Спеціальні показання для застосування кетаміну (самостійно або в комбінації з іншим препаратом) нині є такими: болісні процедури (заміна пов’язки у хворого з опіками); нейродіагностичні процедури (пневмоенцефалографія, вентрикулографія, мієлографія); ендоскопія; деякі процедури в офтальмології; діагностичні та хірургічні втручання в ділянці шиї або ротової порожнини; при лікуванні зубів; отоларингологічні втручання; гінекологічні екстраперитонеальні втручання; втручання в акушерстві, введення в наркоз для операції кесаревого розтину; втручання в ортопедії та травматології; проведення наркозу у хворих в шоковому стані та з гіпотензією, у зв’язку з особливостями дії кетаміну на серце та кровообіг; проведення наркозу хворим, у яких перевага надається внутрішньом’язовому введенню препарату (приміром, у дітей).
Натомість, ще 28 квітня 2017 р. набув чинності наказ Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України від 29 грудня 2016 р. № 1422, який дозволяє українським лікарям використовувати у своїй роботі міжнародні клінічні протоколи та настанови. Відповідно до наказу МОЗ № 751 від 28.09.2012 року, клінічна настанова – документ, що містить систематизовані положення стосовно медичної та медико-соціальної допомоги, розроблені з використанням методології доказової медицини на основі підтвердження їх надійності та доведеності, і має на меті надання допомоги лікарю і пацієнту в прийнятті раціонального рішення в різних клінічних ситуаціях. Клінічні настанови можуть затверджуватися як нові клінічні протоколи, що базуються на принципах доказової медицини та розроблені за існуючими методиками національними та/або фаховими медичними асоціаціями країн-членів Європейського Союзу (членство визначається станом на 01 січня 2017 року), Сполучених Штатів Америки, Канади та Австралійського Союзу. Настанови мають бути викладені англійською та/або українською мовою.
При цьому заклади охорони здоров'я мають право самостійно обирати та перекладати протоколи. Такі протоколи, затвердженні внутрішнім наказом ЗОЗ, дозволяється використовувати в роботі. Наведений підхід базується на статті 77 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», наказу Міністерства охорони здоров’я України від 28 вересня 2012 року № 751 «Про створення та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги в системі Міністерства охорони здоров’я України» (зі змінами та доповненнями) про впровадження в медичну практику сучасних методів лікування, підвищення якості та результативності надання медичної допомоги пацієнтам, право на вільний вибір апробованих форм, методів і засобів діяльності, впровадження у встановленому порядку сучасних досягнень медичної та фармацевтичної науки і практики, а також право безоплатно користуватися соціальною, екологічною та спеціальною медичною інформацією.
Згідно офіційній інформації від МОЗ, переклад нових клінічних протоколів затверджувати в Департаментах охорони здоров’я чи інших установах не потрібно. Для того, щоб лікарі медичної установи змогли їх офіційно використовувати, достатньо відповідного внутрішнього наказу медичного закладу. Але такі протоколи можуть бути використані лише у тому закладі, в якому їх було затверджено.
Заклад охорони здоров’я, в якому планується застосовувати новий клінічний протокол або ФОП, має право зробити переклад клінічної настанови, що розміщена в переліку джерел (додаток № 4 до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 28 вересня 2012 року № 751 «Про створення та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги в системі Міністерства охорони здоров’я України») та затвердити переклад в якості нового клінічного протоколу внутрішнім наказом.Такий новий клінічний протокол може бути застосований саме в даному закладі охорони здоров’я. Переклад та затвердження нових клінічних протоколів можуть здійснювати заклади охорони здоров'я, лікарі-ФОП, а також МОЗ України, в разі необхідності обов'язкового впровадження нових клінічних протоколів.
Ключовим протоколом на засадах доказової медицини стосовно застосування кетаміну не лише як анестезувального засобу, а й як лікарського засобу при лікуванні розладів психіки, поведінки та больових синдромів, є клінічна настанова «Ketamine and esketamine for treating unipolar depression in adults: Administration, efficacy, and adverse effects» / «Кетамін та ескетамін для лікування уніполярної депресії у дорослих: застосування, ефективність та побічні ефекти» (включена до бази Up To Date, Інтернет-адреса http://www.uptodate.com, та переліку джерел клінічних настанов додатку 4 до Методики розробки та впровадження медичних стандартів медичної допомоги на засадах доказової медицини).
За умови затвердження перекладу цієї клінічної настанови в якості нового клінічного протоколу на засадах доказової медицини, форми інформованої згоди та маршруту пацієнта на первинному рівні надання медичної допомоги керуватися положеннями зазначеної рекомендації може кожен заклад охорони здоров’я, що впроваджує відповідні форми лікування. Це відкриває шлях до лікування військових від депресії, посттравматичного стресового розладу (ПТСР) та тривожності за допомогою прогресивної кетамінової терапії у відповідних ЗОЗ.
Comments